ПОЧУЙТЕ СЕРЦЕМ ГОЛОС ВАШОЇ ДИТИНИ

  

Окрім їжі, дайте мені тепло і сердечність, безпечний спокій і вашу любов.

  Дозвольте втішатися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

  Дозвольте у міру моїх сил сідати, соватись, ставати, ходити, бігати, лазити, стрибати.

  Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую «забагато», «задовго», «часто».

  Дозвольте мені ставити питання і отримувати чесні відповіді, а також експериментувати, шукати і досліджувати.

  Не карайте мене, коли я і так переживаю через невдачу, сама ж бо невдача є вже карою для мене.

  Говоріть до мене очима, серцем, посмішкою, вашими руками: ваші слова не завжди мені зрозумілі.

  Нехай довкола мене живуть гарні, ніжні і лагідні люди.

  Нехай тут панує мир передумова мого розвитку.

  У вашій хаті відпустіть мені у власність один куточок, частину вашої уваги і вашого часу.

  Навчіть мене розуміти і відчувати красу, тішитися і радіти з усього, хоча б і найбільшої дурнички.

  Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я роблю сотню помилок.

  Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

  Надайте і мені частину відповідальності, вимріяну до моїх сил і моїх можливостей.

  Навчіть мене брати участь у забавах, заняттях, у праці.

  Зробіть так, щоб я відчував свою значимість і потрібність для вас, своє місце у планах родини і школи.

  Будьте до мене доброзичливими, лояльними, щоб я навчився так само віддячувати іншим людям.

  Покажіть, як дотримуватися обіцянки і даного слова.

  Нехай ніколи не боятимуся втратити вашу любов.

  Не кидайте мені ваших острахів і переляків.

  Допоможіть мені потроху перемагати біль, марні забаганки, тішитися майбутніми радощами.

  Навчіть мене рівноваги, коли ви на мене гніваєтеся; не боятися вашого гніву, коли він справедливий і виправданий.