Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в ЗОШ І-ІІ ступеня с.Ватинець

1. Директор школи повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків щодо їх обов’язку повідомляти директора про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали.

2. Відповідно до такої заяви директор школи видає рішення про проведення розслідування із визначенням упроваджених осіб.

3. Для прийняття рішення за результатами розслідування директор школи створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (даліКомісія) та проводить її засідання. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, класний керівник, батьки постраждалого, батьки кривдника (булера) та директор школи. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то директор школи зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

4. У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що директор школи має повідомити постраждалого.

5.Рішення Комісії реєструються в окремому журналі («Журналі реєстрації рішень комісій з розгляду випадків булінгу (цькування)», який зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії. 6.Потерпілий чи його її представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

Що таке булінг?

Булінг, згідно визначення CDC (Centers for Disease Control and Prevention),– це будь-яка агресивна поведінка однієї людини чи групи людей, які не є родичами жертви, що повторюється неодноразово або має очевидні передумови для повторення.Психотерапевт І.Бердишев визначає булінг як свідоме, тривале насильство, що не носить характеру самозахисту і виходить від однієї або декількох осіб; на думку соціолога І.М. Кона, булінг– це залякування, фізичний або психологічний терор, спрямований на те, щоб викликати в іншого страх і тим самим підпорядкувати його собі [6]. Т.Фалд, автор Інтернет ресурсу BullyOnLine (www.bullyonline.org) вважає булінгом регулярну негативну поведінку одного працівника по відношенню до іншого або до цілої групи його колег, включає різні прискіпування через дрібниці, часто зовсім необґрунтовані, негативну оцінку роботи або відмова від будь-якої оцінки, прагнення ізолювати працівника або групи працівників від інших, розпускання бру  дних чуток і пліток. На наш погляд, всі ці визначення у повному обсязі виражають сутність булінгу, а висвітлюють лише деякі його аспекти.

Ми прийшли до висновку, що булінгомможна вважати умисне, що не спрямоване на самозахист і не санкціоноване нормативно-правовими актами держави, тривале ( або таке, що повторюється) фізичне або психологічне насильство з боку індивіда або групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) до індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у деяких осіб).Булінг (bullying, від анг. Bully– хуліган, забіяка, задира, грубіян) визна-чається як утиск, дискримінація, цькування. Девід Лейн і Ендрю Міллер визначають булінг як тривалий процес свідомого фізичного і /або психологічного жорстокого ставлення, з боку одної особи або окремої групи до інших.

Причини булінгу

Явища цькування і кібер-булінгу мають системну природу. А це значить, що причина явища не в індивідуальних особливостях учасників, а виникає як сума інколи непомітних внесків багатьох людей.
Шкільна політика, толерантне або нейтральне ставлення адміністрації школи, вчителів до прояву агресивних, насильницьких, ворожих дій з боку учнів та поведінка самих вчителів формує загальнуатмосферу не тільки учнівського класу, але й усієїшколи, визначає внутрішнє життя,тобто соціально-психологічний клімат. Булінгу шкільному середовищі розвивається в ситуації ворожості, конфліктності, страху.

Булінг може виникати як компенсація за невдачі:
- у навчанні,
- суспільному житті
- від тиску та жорстокого поводження батьків чи інших дорослих
- при недостатній увазі з боку дорослих
- як крайній засіб, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб
- у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні.Жертвою в ситуації булінгу може стати учень, який відрізняється від інших за будь-яким критерієм на думку членів колективу. Булінгу шкільному середовищі може виникати і тоді, коли відбувається боротьба між учнями за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свогомікросоціуму

Види булінгу: фізичний, вербальний, прихований, кібербулінг.

Фізичний булінг проявляється у вигляді таких дій, як удари, підніжки, щипки, а також псування майна. Цей вид шкільного насильства більш характерний для хлопчиків, які частіше схильні до прояву фізичної агресії. До фізичного відносять і сексуальний булінг (дії сексуального характеру).

Вербальний (психологічний): образи, погрози, непристойні епітети соціального, расистського, релігійного характеру або інші принизливі висловлювання щодо жертви.

Прихований булінг не завжди легко розпізнати. Це поширення пліток, брехня або звинувачення, спрямовані на те, щоб зруйнувати або похитнути соціальні зв’язки людини. Цей вид булінгу більш характерний для дівчат. Вважається, що вони оцінюють соціальні взаємини як пріоритетні, тому їх агресія більше спрямована на соціальне ізолювання жертви.

До кібербулінгу відносяться зображення, аудіо- чи відеозаписи, розміщені у різних інформаційних мережах Інтернет і спрямовані на приниження жертви. До кібербулінгу можна віднести імітування чужих профілів у соціальних мережах, що псує репутацію жертви та шкодить її соціальному статусу. Новий різновид шкільного кібербулінгу–жертва отримує образи на телефон, електронну адресу або через інші електронні пристрої.

Незважаючи на різноманітність форм булінгу, всі вони мають загальні характерні риси:
– упередженість і агресивність дій, спрямованих проти жертви;
– дисбаланс статусів кривдника і жертви, який може проявлятися у різному соціальному становищі, фізичних, фізіологічних, фінансових можливостях, культурній, релігійній або расовій належності;
– розуміння ймовірності повторення таких ситуацій;– гостра емоційна реакція жертви на прояви булінгу.

Система соціально-педагогічної діяльності щодо запобігання булінгу

Загальний рівень:
- обізнаність і залученість дорослих
Рівень школи:
- загальношкільне опитування
- загальношкільна конференція
- ефективна супервізія через певний час
- застосування дискусійних груп з працівників школи
- формування координаційних груп представників
На рівні класу:
- впровадження правил класу проти булінгу
- тематичні зустрічі учнів класу
- тематичні зустрічі учнів і батьків
На індивідуальному рівні:
- консультативні бесіди з булерами та їх жертвами
- серйозні бесіди з батьками дітей-булерів та їх жертв
- розробка індивідуальних планів втручання

Арт-терапевтичні методи запобігання булінгу.

1. Для профілактики булінгу можна використовувати літературні твори, де висвітлюються проблеми цькування або споріднені з ними. У процесі обговорення прочитаного серед студентів виникає співпереживання і розуміння почуттів героїв. Для кожної вікової групи школярів можна підібрати книжки, під час обговорення яких, вони зможуть ідентифікувати себе з героями, котрі відчувають страждання. В літературі на цю тему, часто є персонажі, які, незважаючи на небезпеку, що загрожує їм, відновлюють порядок і справедливість. Такий персонаж стає поруч з тим, кому погано, і разом вони протистоять несправедливості. 

2. Також можна організовувати колективний перегляд фільмів з подальшим їх обговоренням. Це може бути фільм «Опудало» та колективне обговорення побаченого, перегляд різних соціальних роликів.

Для підлітків можна запропонувати таку форму роботи як твір на задану тему.Учні отримують завдання написати невеликий твір про булінг. Рекомендується додатково пояснити, які питання можуть бути в ньому відображені. Завдання можна виконати у школі чи як домашнє, щоб учні (за бажанням) могли обговорити проблеми насильства.Нерідко у творах з’ясовується важлива для вчителя інформація, про яку учень не може говорити прямо. Крім того, твір може відобразити рольові вибори та ідентифікацію автора. Під час перевірки такої роботи необхідно розуміти, що головне – це інформація, а не форма її подання. Не виключено, що серед авторів є жертва булінгу, переслідувач або популярний учень. Це дає вчителю додаткові можливості для подальшого обговорення. Можна вибрати два-три твори, в яких йдеться про важливі речі, і за згодою авторів зачитати їх класу. Учень може і сам прочитати свій твір. Озвучування своєї точки зору ще більше зобов’язує дітей дотримуватися своєї позиції. Крім того, це може вплинути на інших дітей. Найкращий результат досягається, коли вголос зачитуються твори декількох учнів. Тоді вони виступають разом і відстоюють спільну позицію: їх об’єднують схожі погляди. А вчитель отримує можливість висловити свою думку за допомогою коментарів до творчих робіт.Інший вид такої творчої роботи – підготовка малюнків чи плакатів на тему «Стоп, насилля!», або «Я проти булінгу». За результатами можна провести творчу роботу «Інтерпретація зображеного» або самими авторами, або іншими однокласниками.

 

 

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу

                                                               ЗАТВЕРДЖЕНО:

                                                       Директор школи _____________ С.С. Куліш

                                                             Наказ №11 від 11.02.2019 року

План заходів  по ЗОШ І-ІІ ступеня с.Ватинець 

 щодо попередження насильницької моделі поведінки, випадків булінгу серед учасників освітнього процесу,  учнів 2-9  класів на 2018-2019 навчальний рік

 

 

№	Назва заходу	Термін	Класи	Відповідальний
п\п		проведення
1.	Провести в  закладіосвіти	Вересень-	2-9 кл.	Класоводи, класні керівники
	тиждень протидії поширення	жовтень 2018
	булінгу серед учасників
	освітнього процесу
2.	Перегляд відео-презентацій	Жовтень 2018	2-9 кл.	Затока В.А..
	«Булінг в школі. Як його
	розпізнати?»
3.	Проведення уроків відвертого	Листопад 2018	2-9 кл.	Класні
	спілкування.			керівники
	2-4 кл. - «Змінюй в собі
	негативне ставлення до інших».
	5-9 кл. – «Допоможи собі
	рятуючи інших».
4.	Організувати в	Грудень 2018	5- 11	Учителі
	закладі  освітинаписання есе на тему:			української
	«Як довіряти і бути вдячним			мови
	іншим».
5.	Тренінгове заняття		5- 11	Класні
	«Профілактика булінгу в	Січень 2019		керівники 5-
	учнівському середовищі».			9 кл.
6.	Проведення засідання
	методичного об’єднання класних			Класні
	керівників 2-9 кл. на тему:	Листопад 2018		керівники 2-
	«Організація та проведення			9 кл.
	профілактичної роботи щодо
	попередження випадків булінгу
	серед учасників освітнього
	процесу»
7.	Години спілкування	Лютий   2019	5-9	Класні
	«Кібербулінг! Який він?».			керівники 5-9
8	Складання та розповсюдження	Жовтень-	2-9	Класоводи, класні керівники
	серед учнів 2-9 кл. листівок на	квітень
	тему: « Не стань жертвою

	булінгу»
9.	Розмістити на інформаційному	Вересень 2018		Голій Г.Л..
	стенді номери телефону гарячої
	лінії протидії булінгу 116000
10.	Провести загальношкільні	Вересень 2018		Директор школи
	батьківські збори батьків учнів
	2-9 кл. на тему:
	«Шкільний булінг. Якщо ваша
	дитина стала його жертвою».
11.	Години відвертого спілкування	Травень 2019	2-9 кл.
	за участю представників дитячої			Кл. кер.
	поліції «Не допускай проявів
	буліну над собою. Допоможи
	другу».
12.	Конкурс-виставка плакатів на	Березень 2019	5-9	Табачук О.Ю..
	тему «Шкільному булінгу
	скажемо – НІ!

 

 

Тема: ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ В УЧНІВСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Мета: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Структура тренінгу

 

№ з/п	Вид роботи	Час, хв	Ресурсне забезпечення
1.	Привітання учасників	3 хв.
2.	Вправа «Знайомство»	10 хв.
3.	Вправа «Правила роботи»	5 хв.	Плакат «Правила роботи»
4.	Вправа «Мої очікування»	5 хв.	Плакат "Дерево", липучі стікери у формі яблук, ручки
5.	Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"	7 хв.	Мультимедійна презентація
6.	Вправа «Відгадай хто»	10 хв.	Ілюстративні картки, ватмани, маркери
7.	Вправа «Тягар  емоцій»	10 хв.	Камінці, мушлі, капронові носки
8.	Гра-розминка «Хто зайвий»	5 хв.	Атласні стрічки 3 кольорів
9.	Вправа «Чому так стається»	15 хв.	Картки з зображенням стріли, мішені та ока для поділу учасників на 3 групи, ватмани, маркери
10.	Вправа «Скринька безпеки»	15 хв.	Відривні стікери, скринька, фломастери або ручки, загальні рекомендації
11.	Вправа «Я зможу допомогти»	За наявністю часу	Картки з ситуаціями, ватмани, фломастери
12.	Підведення підсумків	5 хв.

 

Хід заняття:

1. Привітання учасників.

Мета: повідомлення теми заняття, установка на роботу.

         Тренер. Доброго дня, шановні учасники тренінгу. Сьогодні ми з вами тут для того, щоб обговорити важливу тему - тему насильства та жорстокості серед учнів.

         Кожному з нас, хоча б раз у житті доводилося зіткнутися з насильством. Воно могло застосовуватися проти вас самих, ви могли бути свідком, або самі ставали тими, хто ображає. Ми поговоримо про насильство та жорстокість, які направлена на одну дитину. Це явище називають булінгом. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти почуття жертви булінгу, та поведінку агресора. І найголовніше, разом знайдемо шляхи допомоги постраждалій дитині та спробуємо убезпечити себе, щоб не зіграти одну з ролей у булінгу.

         Сподіваюся, вам буде цікаво та пізнавально і ви з користю проведете час.

 

2. Вправа "Знайомство"

Мета: підвищити рівень згуртованості групи, допомогти учасникам тренінгу краще пізнати один одного, створити сприятливу атмосферу.

         Тренер. Пропоную познайомитися в такий спосіб. Кожен по черзі називає своє ім'я та одну позитивну рису характеру, яка вас найкраще презентує. Риса має бути названа на будь-яку букву з вашого імені.

 

3. Вправа "Правила роботи"

Мета: організація групи та створення можливості ефективної роботи.

         Тренер. Для того, щоб наша робота була ефективною пропоную прийняти наступні правила, яких ми будемо дотримуватися впродовж нашого заняття.

         ПРАВИЛА РОБОТИ:

1. Говорити від свого імені

2. Бути доброзичливими і активними

3. "Піднята рука"

4. Один говорить - усі слухають

5. "Тут і тепер"

6. Обговорювати дію, а не особу.

7. "Вільна нога"

8. Конфіденційність.

         Запитання до групи:

1. Чи згодні ви з правилами?

2. Чи маєте ще якісь пропозиції?

 

4. Вправа "Мої очікування"

Мета: формування власної мети діяльності, мотивація та усвідомлення власної відповідальності за досягнення певних результатів.

         Тренер. Наша наступна вправа так і називається. Пропоную вам на яблучках, які ви знайдете у себе на спинках стільців, написати, а потім озвучити, що ви чекаєте від нашої зустрічі і прикріпити їх до нашого дерева.

 

5. Інформаційне повідомлення "Що таке булінг"

Мета: ознайомити учасників з поняттям булінгу, соціальними ролями у булінгу та стилями їх поведінки.

         Тренер. Сьогодні серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми один до одного.

         Останніми роками визнано поширення такого явища, як шкільний булінг. Отже, що це таке: булінг у перекладі з англійської - хуліганити, грубіянити, визначається, як утиск, цькування, дискримінація. Це тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи дітей до іншої дитини або дітей.

         4 головні компоненти булінгу:

- агресивна і негативна поведінка;

- здійснюється регулярно;

- відбувається у відносинах, учасники яких мають неоднакову владу;

- така поведінка є навмисною.

         Форми шкільного булінгу:

•         фізичний (умисні штовхання, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень та ін.);

•         психологічний (насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічну травму шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно заподіюється емоційна невпевненість)

         Соціальна структура булінгу:

•         переслідувач (кривдник, агресор);

•         постраждала дитина (жертва);

•         спостерігач.

         Зараз ми можемо пригадати, що можливо кожен з нас мав якусь свою роль у булінгу. Наприклад був спостерігачем, але при цьому не задумувався, що є безпосереднім його учасником.

         Як розпізнати жертву:

•         діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;

•          невпевнені в собі діти, замкнуті, мовчазні;

•         діти, які мають руде волосся, повні чи худі;

•         діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);

•         діти, які часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Як розпізнати агресора:

•         якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших;

•         виділяються зовнішністю, манерою поведінки, одягом;

•         вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дітей та дорослих;

•         не дуже гарно вчаться;

•         мають досить велике коло друзів або однодумців та ін.

Як розпізнати спостерігача:

•         діти з кола кривдника;

•         однокласники;

•         випадкові учні або ін..

Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і зниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Отже, як бачимо явище булінгу є поширеним, але в наших силах його зупинити і не лишатися осторонь. Адже слід пам'ятати, що сьогодні ти - спостерігач, а завтра -- жертва.

 

6. Вправа "Відгадай хто"

Мета: навчити учасників тренінгу розпізнавати соціальні ролі булінгу.

         Тренер. Зараз ми з вами об'єднаємося у 3 групи.

         Завдання для кожної групи однакове. Ви отримаєте однакову кількість картинок  і спробуєте серед них віднайти жертв булінгу, агресорів та спостерігачів. Кожна група представить свої напрацювання і пояснить, чому вона так думає.

 

7. Вправа "Тягар емоцій"

Мета: надати можливість учасникам відчути переживання, які виникають у жертви булінгу, виховувати почуття емпатії.

         Тренер. Перед вами камінці та мушлі. Виберіть з них те, з чим у вас асоціюється негативна емоція.

         Зараз кожен з вас назве ту емоцію, про яку подумав, і вкине камінець чи мушлю у шкарпетку.

Питання для обговорення:

1. Чи важко було виконувати вправу?

2. Як ви думаєте, емоції кого ми називали?

3. Що ви при цьому відчували?

 

8. Гра-розминка "Хто зайвий"

Мета: активізувати учасників, зняти неприємні емоції від попередньої вправи, підготувати до подальшої роботи.

         Тренер. Зараз я забираю один стілець. Всі ви, за моєю командою, будете рухатися по колу. По команді: "СТОП" ви повинні знайти собі місце для того, щоб сісти. Це не обов'язково має бути ваш стілець. Той, хто залишиться  стояти - вибуває з гри.

         Після гри. Чи звернув хтось увагу на стрічки, які висять на 3 стільцях? Ці стрічки означають певну соціальну роль у булінгу. Звертаю вашу увагу на те, що дехто з вас, несподівано, встиг побувати у певних ролях. Так, може трапитися з вами і у житті: "Ви не очікуєте, а опиняєтеся у ролі жертви чи можливо агресора".

 

9. Вправа "Чому так стається"

Мета: зʼясувати причини поведінки учасників булінгу.

         Тренер. Ви всі бачите у мене різних кольорів та розмірів картки. Зараз кожен з вас вибере картку. З іншої сторони тає є зображення, але ви не можете дивитися самі, що там і показувати скомусь з учасників. Картки відкриваєте за моєю командою. Прошу обʼєднатися у групи за малюнками, які є на картках. Дякую. А тепер, як ви думаєте, що означає "стріла?" (агресор), "око" (спостерігач), "мішень" (жертва). Ви знову, мимоволі отримали ролі. А зараз кожна група буде мати своє завдання.

         Група "агресорів" спробує написати причини, які спонукають кривдника себе так поводити.

         Група "жертв" спробує написати причини, чому діти стають легкими мішенями для кривдників.

         Група "спостерігачів" пише причини, чому спостерігачі часто не вмішуються у процес булінгу.

 

10. Вправа "Скринька безпеки"

Мета: формувати в учнів навики відповідальної та безпечної поведінки, спонукати підлітків до пошуку шляхів захисту у небезпечних для них ситуаціях.

         Тренер. Завдання вправи полягає у тому, що кожен з вас повинен подумати і написати:

1. Як захистити себе від булінгу.

2. Що повинна робити дитина у ситуації булінгу.

         Озвучивши свої рекомендації, вкинути їх у спільну "скриньку безпеки".

Тренер записує на ватмані всі, запропоновані дітьми, варіанти.

Рекомендації:

1. Зберігай спокій, дій хоробро та обійди ситуацію.

2. Стримуй гнів.

3. Говори спокійно і впевнено - дай агресору можливість зупинитися.

4. Звернися по допомогу до дорослого, якому довіряєш (це може бути вчитель, психолог чи соціальний педагог).

5. Повідом про булінг когось із дорослих анонімно.

6. Поговори про це з своїм братом, сестрою, знайомими.

7. Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!

8. Усунь провокативні фактори.

         ПАМʼЯТАЙТЕ!

• Ви маєте право відмовитися робити те, до чого вас примушують силою або образливими, злими словами.

• Ваша власність належить тільки вам.

• Ви маєте право на допомогу.

• Кожна дитина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!

 

11. Вправа "Я зможу допомогти"

Мета: вироблення навичок безпечної поведінки у конкретній ситуації, пошук шляхів захисту у ситуації булінгу.

         Тренер. Ви залишаєтеся працювати у підгрупках. Кожна підгрупа отримає певну ситуацію, де здійснюється насильство. Ваше завдання полягає у тому, щоб допомогти жертві та знайти для неї шляхи захисту та безпечної поведінки. Допомогою вам можуть бути наша "Скринька безпеки" та рекомендації, про які ми говорили у попередній вправі.

         Ситуація 1.

         Вона як завжди сиділа за партою, хоча всі її однолітки метушилися та галасували під час перерви. Світлана спостерігала щодня одну й ту саму картину: дівчатка весело сміються, жартують та кокетливо поглядають на хлопців. Звичайно, адже вони не носять цих потворних окулярів та брекетів на зубах. Через них вона терпіла стільки знущань та насмішок серед однокласників..! Тільки вдома вона могла насолодитися любов’ю та теплом, яке дарували їй її батьки.

         Порожній клас. За партою самотньо сидить Світлана. До неї підходять двоє дівчат. Це її однокласнці. Починають насміхатися з дівчинки: забирають окуляри, кидають на підлогу зошити та книжки, топчуть їх. Дівчинка починає плакати.

         І раптом…..СТОП!    

         Ситуація 2.

         Кожен ранок Максима починався з того, що він чув чергову сварку батька та матері. Так сталося і цього разу. Проспавши, він похапцем одягнувся і вибіг на вулицю. Снідати не хотілось, та й ні мама, ні тато не помітять, що його вже нема. Він звик. Адже давно його у сім’ї не помічали.

         До школи також не хотілося іти. Адже там старші хлопці знову почнуть знущатися з нього: чіпляти на спину образливі прізвиська, давати стусани, ставити підніжки. Було дуже важко, адже пожалітися було нікому…

         Школа. Продзвенів дзвінок на перерву. Із засмученим обличчям Максим вийшов з класу.

         В цей час до нього підійшли троє старшокласників. Почали знущатися, насміхатися. Один з них поплескав Максима по спині, причепивши листок з написом «Вдар мене». Хлопець про це не знав. Максима боляче штовхнули і він упав. Було дуже боляче. На очі навернулися сльози.

 І раптом………СТОП!    

         Ситуація 3.

         Колись Саша жив у щасливій та повноцінній сім’ї. Але після розлучення батьків мати була постійно зайнята. А він так хотів уваги та тепла. Адже він також важко переживав розлучення батьків, хоча і не показував цього. Через це він почав погано вчитися. Часто конфліктував з вчителями та дітьми.

         Цей день у школі не був винятком. Після уроку він побився з однокласником, нагрубив вчительці, яка зробила йому зауваження і як завжди прийшов на уроки не підготовленим. Однокласники Сашка незлюбили і часто насміхалися та глузували з нього, не приймали у спільну компанію. Але він не виказував свого болю через це. Насправді йому було страшно…

         Школа. Уроки давно закінчилися. Всі порозходилися. Сашкові не хотілося іти додому.

         Сашко одягає свою куртку. В цей час до нього підходять двоє старшокласників, пропонують цигарку. Сашко, спочатку вагається, але потім погоджується піти з ними закурити. Виходячи з гардеробу, старшокласники починають вимагати у хлопця гроші. Сашко пояснює, що у нього немає грошей. Хлопців це обурює і вони починають його бити.

         І раптом…….СТОП!     

Питання для обговорення:

1. Чи були труднощі при виконанні завдання? Якщо так, то вчому саме?

2. Які емоції чи переживання ви відчували до дітей, які опинилися у складних ситуаціях?

 

12. Підведення підсумків.

         Тренер. Наше заняття закінчилося. А зараз прошу сказати: "Що вам найбільше запам’яталося?" "Що зможете за необхідності застосувати в житті?" "Чи збулися очікування?"

 

Тренер після рефлексії роздає буклети.

БУЛІНГ У ШКОЛІ: причини, наслідки, запобігання та відповідальність

 

Зовнішність, вимова, поведінка, успіхи в навчанні, статки родини - все це може стати причинами цькування дитини. Тривалі агресивні дії щодо іншого в світі називають булінгом.

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» – задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні, так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і насміхань: 10% – регулярно (раз в тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню зі сторони однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу. Практично в кожному класі є учні, які стають об'єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

Шкода, але Україна - в першій десятці країн Європи за його поширеністю з-поміж 11-15-річних школярів. Насильство в школі є, нажаль, досить розповсюдженим в наш час. Дуже важливо щоб учні, їх батьки та вчителі були проінформовані про це негативне явище, як його виявити, як з ним боротися та, головне, як його уникнути.

У  цькуванні в школі завжди беруть участь три групи дітей: жертва, агресор і спостерігачі.

Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

Фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення рухового апарату фізично слабкі.

Особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні.

Особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, мають надмірну худорлявість чи повноту.

Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.

Страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.

Відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти).

Деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).

Знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні.

Високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення.

Цькування починається однією людиною, зазвичай вона лідер в класі, успішна в навчанні або ж, навпаки, агресивний неук.

Спостерігачі, як правило, не відчувають задоволення від булінгу, але змушені або включатися, або мовчати від страху, що самі опиняться в ролі жертви. Більш сміливі з них встають на захист жертви. Але пасивна та мовчазна підтримка булінгу з боку дорослих змушує їх відступити. Жертвою булінгу може стати будь-хто. Приблизно 50% шкільних агресорів самі є жертвами катування. Вони піддаються жорстокому поводженню у власній родині.

Сам процес булінгу відбувається тільки при збігу таких факторів:

Беззахисність. Якщо жертву хтось захищає, цькування дуже швидко припиниться. Якщо малюків б'ють в туалеті старші хлопці, і ніхто не реагує, знущання будуть продовжуватися і далі. Фізично слабкі хлопчики також піддаються підвищеним утискам з боку слабкіших однолітків. Але при жорсткій реакції батьків і педагогів випадки булінгу не повторяться. Тому булери ведуть себе мудро: вони або вибирають беззахисну жертву, або послідовно знищують симпатії оточуючих до неї. Неготовність битися «на смерть». Слід запам'ятати, що булери - боягузи. Саме тому вони вибирають для нападок слабших, тих, хто гарантовано не зможе відповісти. Жертва не дає відсіч агресору з кількох причин: явна перевага сил, страх отримати у відповідь ще більшу агресію. Деякі діти не захищаються через установку батьків «битися - це погано». Якщо їх переконати і довести, що захищати себе можна і потрібно, ситуація стає менш трагічною.

Низька самооцінка. В голові жертви міцно сидить невдоволення собою або провина. Особливо яскраво це проявляється з дітьми, у яких дійсно є ті чи інші особливості розвитку: гіперактивність, синдром дефіциту уваги, заїкання. У зоні ризику і хлопці, яких не підтримує сім'я, де немає довірливих відносин з рідними, дитина здебільшого віддана сама собі і вулиці.

Висока агресивність. Іноді жертвами стають діти забіякуваті, емоційно і болісно реагують на будь-яке зауваження або прохання. Тут агресивність носить реактивний характер і йде від високої збудливості і беззахисності. Психологічні та соціальні проблеми.

Самотність, соціальне неблагополуччя, депресивність, невміння спілкуватися з ровесниками, комплекс неповноцінності, глибинне переконання у негативній картині світу, насильство у власній родині, пасивна покірність насильству - ось передумови для того, що дитина виявиться в ролі жертви в школі. Лякливість, тривожність, чутливість і недовірливість, як індивідуальні риси характеру, роблять дитину беззахисною, приваблюють агресора.

Агресор у шкільному булінгу 

Спільною рисою всіх булерів є зовні виражені нарцисичні риси. Нарциси зациклені на собі, але не мають внутрішньої опори. Вони потребують поваги і підтримки, але не отримують її від батьків. Найчастіше у такої дитини фіксують погані відносини з мамою, вона може виховуватися в соціально неблагополучній сім'ї. Тому такі діти домагаються від оточуючих визнання шляхом насильства і терору. Крім того, булерам характерні: неврівноваженість, самозакоханість, запальність, імпульсивність і запальний характер з надмірно завищеною самооцінкою.

Найчастіше цькування ініціюють надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є в їхніх сім'ях.

Форми та види булінґу:

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, прагнуть принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

Словесні образи, глузування, обзивання, погрози.

Образливі жести або дії.

Залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити.

Ігнорування, відмова від спілкування, виключення з гри, бойкот.

Вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

Фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження).

Приниження за допомогою мобільних телефонів та Інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі в чатах і т.д.), розпускання чуток і пліток.

Види булінґу можна об'єднати в групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) та електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Наслідки шкільного насилля

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження та сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;

неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

ВАЖЛИВО! Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини. Якщо вчителі та адміністрація не вирішила проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Що можуть зробити вчителі

Вирішальна роль у боротьбі з булінґом у школі належить вчителям. Але впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій.

Відповідальність, яка чекає на кривдника

Адміністративна відповідальність. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1. Зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого.

2. Попередження.

3. Догана або сувора догана.

4. Передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

У разі вчинення особами віком від 16 до 18 років деяких адміністративних правопорушень (наприклад, дрібне викрадення чужого майна, стрільба з вогнепальної або пневматичної зброї, злісна непокора законному розпорядженню поліцейського, дрібне хуліганство), вони підлягають відповідальності на загальних підставах.

Зокрема, за вчинення дрібного хуліганства особою віком від 16 до 18 років на неї може бути накладено одне із стягнень: штраф, громадські роботи, виправні роботи або адміністративний арешт.

Якщо особа вчинила дрібне хуліганство у віці від 14 до 16 років до відповідальності у виді штрафу буде притягнуто її батьків.

Кримінальна відповідальність, за загальним правилом настає з 16 років, але за окремі види злочинів, особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності і з 14 років (наприклад умисне вбивство, умисне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, крадіжку, грабіж, розбій, хуліганство).

У разі, якщо неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, щиро розкаявся та має бездоганну поведінку на момент постановлення вироку до нього можуть бути застосовані такі примусові заходи виховного характеру:

1. Застереження.

2. Обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

3. Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.

4. Покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків.

5. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.

В інших випадках неповнолітні відповідають за злочин на загальних підставах, у тому числі до них може бути застосовано такі види покарань: штраф, громадські роботи, виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк.