НОВА УКРАЇНСЬКА  ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

 Завдання початкової освіти – спонукати дитину до бажання отримувати знання, до самостійних досліджень, до створення своїх найпростіших проектів.

Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві. Найціннішим результатом початкової освіти в особистісному вимірі є здорова дитина, мотивована на успішне навчання, дослідницьке ставлення до життя; це учень / учениця, які вміють вчитися з різних джерел і критично оцінювати інформацію, відповідально ставитися до себе та інших людей, усвідомлювати себе громадянином / громадянкою України. «Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до ризику та інновацій, – ось хто поведе українську економіку вперед у ХХІ столітті».

Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками .Один із ключових компонентів концепції Нової української школи є педагогіка партнерства – педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками. В основі педагогіки партнерства – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

     Щоб досягнути успіху, потрібен план і ми розробили ряд заходів  по впровадженню реформ Нової української школи.

1.Схвалено і затверджено освітню програму ЗОШ І-ІІ ступеня с.Ватинець Горохівського району Волинської області І ступеня для 1 класу

Освітня програма І ступеня (1 клас) розроблена на виконання ст. 33 Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти». З урахуванням поетапного переходу закладу освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2018/2019 навчальному році освітня програма для 1 класу розроблена на основі Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268).Заклад освіти працює за Типовою освітньою програмою початкової освіти під керівництвом Р.Б.Шияна, затвердженою Наказом МОН України від 21.03.2018 №268. Освітня програма початкової освіти - узгоджений комплекс видів освітньої діяльності, що ґрунтується на компетентнісному підході   і спрямований на реалізацію мети й завдань, визначених у новому Державному стандарті початкової освіти. Також розроблена освітня програма для 2-4 класів окремо . Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання ст. 33 Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

2.Нова школа потребує нового вчителя.

Успішно відбулося навчання педагогів, які викладатимуть у   1 класі  2018-2019 навчального  року.  

Вчителі початкових класів: Голій Г.Л.,Ліщук Н.М., вчителі – предметники ( вчитель англійської мови-Табачук О.Ю., музики-Затока В.А.) пройшли обов’ язковий етап підвищення кваліфікації   на  сайті  студії онлайн –освіти  EdEra  (згідно наказу «Про проходження підвищення кваліфікації вчителів, які навчатимуть учнів перших класів у 2018-2019 навчальному році»).

Ці онлайн – курси ознайомили вчителів  з використання нових методик компетентнісного та інтегрованого  навчання, управління класом, нейропсихології, яка дозволяє вчителю зрозуміти особливості функціонування  мозку дитини, виявити причини труднощів у навчанні та виправити їх.

На базі Горохівської школи-гімназії тренером, вчителем початкових класів Ковальчук М.М.., проведено навчальні сесії щодо підготовки педагогічних працівників для роботи в умовах Нової української школи. Навчання успішно пройшли і отримали сертифікати: вчитель початкових класів Голій Г.Л.,вчитель англійської мови Табачук О.Ю.,директор школи Куліш С.С. Вчитель музики Затока В.А. пройшла навчання при ВОІППО і також отримала сертифікат.На даний час навчаються вчителі,які працюватимуть в

подальшому-Затока В.А.,Ліщук Н.М.

3. Одним із  компонентів «Нової української школи» є створення сучасного освітнього середовища з мобільними робочими місцями, які легко трансформуються для командної проектної групової роботи. . Виходячи з матеріально-технічних можливостей навчального закладу, були створені всі умови для успішного навчання та виховання шістьох  першокласників “Нової  української школи”        

  Було організоване одноразове гаряче харчування. Для дітей облаштовано класну кімнату  таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом. Матеріали та дитячі роботи  розміщуються на рівні зручному для дітей.

 У класі є місце, де діти можуть зберігати особисті речі.На стінах кімнати  розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються.

Матеріали логічно згруповані й розміщені у відповідних місцях кімнати, а також підписані.

 Меблі та обладнання в класі розташовані таким чином, щоб дітям було зручно і безпечно пересуватись.

Облаштування кімнати  дозволяє працювати з усім класом одночасно, у невеликих групах та індивідуально, є місце для ранкової зустрічі.

Особлива увага приділяється збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів. На уроках систематично проводяться фізкультурні хвилинки та хвилинки відпочинку. Учні в закладі почуваються комфортно, адже індивідуальні здібності школярів заохочуються (оплесками школярів, усмішкою вчителів, словесно).

       Навчання учнів-першокласників здійснюється за Tиповою освітньою програма під керівництвом Р. Б. Шияна Гранично допустиме тижневе навантаження на одного учня складає 20 годин. Розклад уроків для навчання учнів 1 класу відповідає державним санітарним правилам і нормам влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу. Враховується оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня з урахуванням психофізіологічних особливостей першокласників. Тривалість занять у класі становить 35 хв.Викладання предметів у 1 класі здійснюється фахівцями. Аналіз відвіданих уроків, перевірка класного журналу показали, що вчителі Голій Г.Л.,Табачук О.Ю., Затока В.А.  розуміють специфіку організації уроків в 1 класі. Значна увага приділяється правильній організації високої рухової активності першокласників, поєднанню навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової їх діяльності. Ігри та ігрові ситуації є невід’ємною частиною навчальних занять з усіх предметів. Залежно від характеру завдань педагоги дозволяють учням вставати із-за парт, підходити до набірного полотна, до дошки, до полиць із наочністю. На кожному уроці вони проводять фізкультхвилинки, слідкують за дотриманням учнями правильної постави під час виконання завдань. Аналізуючи відвідані уроки, можна зробити висновок, що більшості учнів навчання дається легко, вони засвоюють програмовий матеріал, розуміють і непогано запам’ятовують пояснення вчителя. Проте деякі учні мають повільний темп мисленнєвих операцій (повільно включаються в роботу, не відразу розуміють пояснення вчителя), вони не в змозі довгий час бути зосередженими, уважними, стриманими.

       Адаптаційний період для учнів співпав із сприятливими погодними умовами, тому для дітей були організовані екскурсії, цільові прогулянки, які допомогли школярам засвоїти просторові уявлення.

       Відповідальність за безпеку життєдіяльності учнів на уроках, під час перерв покладено на класного керівника учнів 1 класу Голій Г.Л.

 На переоснащення освітнього  простору з державної субвенції  виділено гроші на придбання комп’ютера  та принтера , ламінатора.  Для укріплення матеріальної бази - парти та дошка,  придбання дидактичних та наочних матеріалів  на створення відповідного освітнього середовища для учнів 1 класу.

 Прозорість та інформаційна відкритість на всіх етапах організації освітнього процесу, співпраця всіх його учасників – основна засада Нової української школи.

      З метою реалізації Концепції Нової української школи,затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року    № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року », на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 13.07.2017 року  № 1021 «Про організаційні  питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня» по школі видано наказ  від 13.09.2018 року № 41 –«Про організаційні  питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня», яким затверджені заходи щодо запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня на 2018-2019 навчальний рік.

На кущових методичних об’єднаннях  вчителів початкових класів опрацьовані нормативні документи:

-Закон України «Про освіту»  ( від 28 вересня 2017 року) 

- Новий Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 

- Рекомендації щодо створення освітнього середовища «Новий освітній простір» 

-Наказ МОН від 13.07.2017 № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня»

- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 року із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти « Нова українська школи».

 Вчителі початкових класів уже відкрили для себе світ інших підходів до навчання дітей молодшого шкільного віку.  Вони чітко розуміють, у чому полягає реформа освіти, яка перебудовує школу з надання знань до школи компетентностей для життя у сучасному часі.

Учителі, які у 2019-2020 році будуть працювати у 1 класі забезпечені Типовими освітніми програмами.

Всі педагоги нашої школи працюють над запровадження реформ Нової української школи.

Питання упровадження реформ нового Державного стандарту та Нової української школи  розглядалося на педагогічних радах, нарадах при директорові, батьківських зборах, методичних обєднаннях вчителів початкових класів. А саме:

нараді при директорові ( протокол № 10 від 27.11.2017 «Про нагальні питання впровадження закону України про освіту», засіданні педагогічної ради ( протокол № 3 від 29.12.2018 «Про адаптацію учнів 1 класу до навчання у школі»,протокол №4 від 05.02.2019 «Нова українська школа - простір освітніх можливостей»); батьківських  зборах ( квітень 2019р « НУШ – школа розумних і щасливих учнів, школа радості, в яку хочеться іти», засіданні  круглого столу «НУШ – школа компетентностей».

     В подальшому особливу  увагу вчителі  мають  приділити   організації сучасного освітнього середовища. У зв’язку з тим, що в шкільному житті зросте частка групової ігрової, проектної і дослідницької діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього простору.

Крім   варіантів класних кімнат доцільно використовувати новітні, наприклад, мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Перед школою поставлено завдання відшукати окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дозволить розширити поле діяльності за межі класу.

 Це - коридор, світлиця, зони загального використання з тематикою цікавою для дітей, що розвиває творче мислення, широкий світогляд та етику; відпочинково - ігрові  зони для активного відпочинку ( розмітка « класики»,   « лабіринт», доріжки для прогулянки, столи для настільного тенісу) та  пасивного відпочинку ( використання стін  для творчості  - рамки для малюнків, дошки для малювання).

У плануванні і дизайні освітнього простору першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

   Освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності. Окрім цього, освітнє середовище має відображати філософію концепції Нової української школи та освітньої програми.  

  З першого погляду на середовище в класі ми можемо зробити висновок кому воно належить – вчителям і їхньому баченню   освіти чи дітям і їхнім батькам, їхньому баченню освіти.

 Освітнє  середовище в класі, де не видно дитячих робіт, робіт їх  сімей,   не належить дітям. Таке середовище створюється лише вчителем для того, щоб викладати навчальну програму без врахування таких чинників, як інтереси і потреби дітей, їх  попередніх знань та досвіду. Якщо лише вчитель здійснює контроль щодо того, як, де, і якими навчальними матеріалами будуть користуватися діти,  у такому класі немає місця для творчості, досліджень, розвитку позитивної самооцінки дітей.

  Усі діти заслуговують навчатися у такому середовищі, що забезпечує їх потреби – базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби (для дітей з особливими освітніми потребами). У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.

   Дуже важливо, щоб вчителі повною мірою розуміли свою роль як моделі бажаної поведінки та ставлення до людей з повагою, добротою й відповідальністю.

 Учителі нашої школи усвідомлюють основні риси відповідальності, яку вони несуть за своїх учнів, що передбачає такі обов’язки:

 • Поважати кожну дитину

• Вірити в успішність кожної дитини

• Бути чесними і визнавати власні помилки

• Вміти слухати й дотримуватися конфіденційності

• Бути послідовними й справедливими

• Мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами

• Цінувати особисті зусилля дітей

• Організовувати стимулююче навчальне середовище

• Постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток

Вчителі повинні пам ятати, що те  як вони навчають, є таким же важливим, як і те, чому вони навчають.

 

 

                                                                      Нова українська школа

 Відповідно до вимог Концепції Нової української школи одним з ефективних шляхів оновлення змісту і методів навчання в сучасній школі є інтеграція, під якою мають на увазі процес зближення і поєднання різних навчальних предметів. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять. Інтегроване навчання реалізується на засадах тематичного та діяльнісного підходів. Тематичний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі однієї «змістової одиниці» – теми. Темою може бути певне поняття, цілісний розгляд якого призводить до формування загальних уявлень про систему, в яку входить це поняття як елемент. Тема може сформулюватися вчителем у вигляді запитання чи опису проблеми, під час вирішення яких учні опановують зміст навчальної програми. Діяльнісний підхід передбачає організацію навчально-виховного процесу на основі організаційно-методичної системи щоденних діяльностей учнів та «стратегій» розвитку критичного мислення в межах тематичного чи предметного навчання. «Я досліджую світ» – інтегрований курс, який включає поєднання декількох освітніх галузей, які об’єднані навколо одного проблемного запитання, яке треба розв’язати і дослідити з учнями. Варто пам’ятати, що інтегроване навчання – це активне навчання, де учні – учасники, а учитель – модератор і фасилітатор. Освітній процес з курсу слід організовувати на основі запиту дітей. А саме: 1. Організувати навчання, яке заохочує учнів досліджувати. 2. Вивчити індивідуальні особливості своїх учнів, а не лише тему. 3. Обговорити з учнями, як можна більше дізнатися про цю тему: − Що ми хочемо зрозуміти глибше? − Які важливі питання ми будемо досліджувати? − Що важливо знати про це? 5. Не поспішати: дати учням достатньо часу для розмірковувань та обговорень з друзями, у той час слухати з метою дізнатись: − Що моїм учням потрібно ще, щоби дослідити тему? 6. Щодня підсумовувати з учнями навчання: що, як і чому відбувається − Що ми знаємо про цю тему? − Що ми дізналися про себе? − Що ми думаємо та знаємо зараз? − Що це означає для нас як учнів? Однією із ефективних форм роботи з формування позитивного відношення, емоційного настрою до навчання є ведення учнями власного щоденника вражень. Це віртуальний співрозмовник учня, з яким він може поділитися своїми враженнями про навчальний день: намалювати свій настрій, що особливого йому запам’яталося. Проте, варто зазначити, що є одна умова ведення щоденника вражень – конфіденційність, без дозволу дитини дорослі не мають права туди заглядати. Ефективна індивідуалізація навчального процесу може бути досягнута через організацію навчальних центрів / осередків, які відображають навчальні потреби й інтереси дітей. Організація навчальних центрів здійснюється для забезпечення дослідницької діяльності дітей, для формування самостійності, для організації роботи дітей в парах, у малих групах, а також індивідуально. Навчальний простір має бути облаштований так, щоби задовольняти індивідуальні потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах. Стіни і меблі використовуються для розміщення робіт учнів. Така увага до дитячої праці й творчості підвищує їхню самооцінку і формує гідність. Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень. Дуже важливим є створення відпочинкових осередків у коридорах навчального закладу, що є умовою для активного відпочинку дітей (розмітка “класики”, лабіринт, тощо), столи для настільного тенісу. Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти освітній процес у початковій школі організовується за циклами, з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10 років. Перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл – основний (3-4 класи). Це нововведення створює передумови поступового психологічно-комфортного переходу дитини від ігри до навчання, які є провідними видами діяльності дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Удосконаленню освітнього процесу у початковій школі сприятиме відмова від застарілих підходів: фронтальних форм організації освітнього процесу, класичного розташування учнів у класі, статичних поз на заняттях і уроках та інше. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей доцільно передбачити динаміку проведення заняття/уроку (зміну видів діяльності). Організація освітнього процесу на принципах наступності, перспективності, врахування індивідуальних особливостей забезпечує всебічний гармонійний розвиток дитини. Рекомендуємо учителям початкових класів, членам обласної творчої групи: 1) спрямовувати професійну діяльність на впровадження оптимальних моделей інтеграції у початковій школі; 2) забезпечити реалізацію діяльнісного та компетентнісного підходів щодо організації освітнього процесу в початковій школі; 3) ознайомитись з досвідом роботи закладів загальної середньої освіти, педагогічних працівників щодо організації освітнього середовища.